150 тис євро. Саме такі кошти потрібно і можна зібрати для німецької компанії Sauer, яка зможе демонтувати орган та встановити його на новому місці. Зараз найбільш прийнятним вважається перенос органу до літнього театру в парку Шевченка. Додаткові кошти також треба буди виділити на створення там спеціального приміщення. Проте проект та кошторис ще прийдеться робити. Переніс же органу до парку Шевченка дозволить утворити майданчик, на кшталт європейських, дозволить популяризувати органну музику, залучити до мистецтва якнайбільше людей. Адже нинішнє розташування органу – жодним чином не приваблює слухачів. Про це розповів депутат обл. ради Юрій Сімонов (блок Вілкула «Українська перспектива»). Таку заяву він зробив вчора під час відкриття 35-го ювілейного сезону у Дніпровському будинку органної та камерної музики. Де гала концерт, дійсно, зібрав доволі невелику кількість глядачів.

Сообщение Перспективи дніпровського органу. 150 тис євро. появились сначала на SIMONOV NEWS.

Пам’ятники молодому Тарасу Шевченку в двох українських містах — Прилуках та Дніпрі — схожі як дві краплі води. Сидяча в півоберта фігура Кобзаря, одягнена за модою 19 століття в плащ-крилатку. Проте є дві суттєві відмінності.

Прилуцький Тарас тримає в лівій руці мольберт, в правій — пензля. А от у дніпровського Шевченка в лівій — вільна грамота, а правиця спочиває на коліні.
Секрет ідентичності двох пам’ятників такий.
Автор обох витворів скульптор Володимир Небоженко створив Шевченка-художника спочатку для Дніпра, але художня комісія цей варіант не прийняла, вирішивши, що місту потрібен Шевченко-поет. Тому, мольберт і пензель з композиції виключили.
Однак, коли в Прилуках, де Тарас Григорович свого часу малював собор, дізнались, що вже є готовий проект Шевченка-художника, то зголосилися забрати скульптуру собі. І зараз вона «сидить» на тому місці, звідки художник писав прилуцький собор.

Сообщение Два Шевченка появились сначала на SIMONOV NEWS.

Олешківські піски прийнято вважати найбільшою пустелею Європи.
Цей природний феномен розташований за 30 км від Херсону і займає площу понад 208 гектарів.

Під пісками на глибині 300-400 м є прісне підземне озеро з дуже смачною водою. Але якщо почати її масштабно видобувати, рівень води знизиться, і ліси, які насаджені довкола пустелі, не зможуть стримувати піски.

Раніше в Олешківських пісках знаходився військовий полігон, на якому відпрацьовували бомбування льотчики з країн Варшавського договору. У зв’язку з цим було обмежено наукове дослідження регіону. І зараз у пісках знаходиться значна кількість снарядів, що не розірвалися.

Пропонуємо насолодитися безмежним, екзотичним для наших широт, простором без ознаків цивілізації.

Якщо хтось бував, поділіться враженнями. Чи варто відвідати?

Сообщение Суто Українська пустеля появились сначала на SIMONOV NEWS.

Як думаєте, навщо українські кобзарі регулярно приносили свій інструмент до Києво-Печерської лаври? Свій варіант можна звірити з правильною відповіддю на це питання наприкінці допису.

А сам допис, власне, про пісенну традицію знаменитого Київського монастиря, який став спадкоємцем візантійських хорових майстрів.

Для прищеплення особливої музичної культури з Константинополя приїздили знавці «знаменого стилю». Знамений, тому що мелодія записувалася певними символами, знаками («знамено» — давньослов’янське знак).

Мелодика знаменних розспівів збагачувалась певними мотивами, музичними зворотами, що випливали з місцевих народних співочих традицій.
В результаті народжувались нові мелодії, що відрізнялися від оригінальних мелодій знаменного співу.
В середині XVI століття цей розспів стає домінуючим в богослужбах київських храмів та монастирів. А вже через сто років ним послуговуються в більшості храмів Москви та інших великих православних центрах Росії.
Достоїнства київського розспіву привертали до себе увагу найвидатніших композиторів, серед яких П. Чайковський, С. Рахманінов, К. Стеценко, М. Леонтович, О. Кошищь, А. Кастальський, П. Чесноков та багато-багато інших.

Музична культура великої Візантії отримала на українському грунті нове, неповторне звучання. Одним з її виразників були церковні дзвони, за звучанням яких українські кобзарі, до речі, налаштовували свої кобзи та бандури.

Сообщение Київский церковний піснеспів появились сначала на SIMONOV NEWS.