"Упав у леквар!"

На Закарпатті так говорять, якщо когось довго немає.

Річ у тім, що леквар — то різновид густого повидла, яке треба готувати цілу добу, постійно помішуючи.

Здавна для багатьох закарпатських сімей це особливий ритуал, до якого ретельно готуються.

Така собі приємна метушня для всієї родини. Не лише особливий запах і смак, а ще й унікальна атмосфера, емоції і спогади.
Традиційне закарпатське повидло варять у мідному казані до темно-синього або навіть чорного кольору.

Зі 100 кілограмів слив виходить 50 літрів леквару, цукру не додають. Якщо леквар не витікає з перевернутої ложки, значить вже готовий. У скляній тарі він може зберігатися 2-3 роки, а у глиняному горщику — всі 10.

З невикористаного старого леквару готують сливову самогонку — сливовицю.

У 20-х числах серпня в селі Геча на Закарпатті проходить фестиваль «Сливовий леквар», учасники вправляються у варінні повидла, гості куштують та розважаються. Автор найкраще приготованого леквару отримує приз — 30-літровий казан та приладдя для варки сливового повидла.

"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"
"Упав у леквар!"

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *